Animal Ears Слух простими словами
Кілька слів, що трапляються тут, — без наукового жаргону.
- Аудіограма
- Це «табель зі слуху» тварини: графік, який показує мінімальну гучність, потрібну їй, щоб почати чути кожну висоту. Що нижча лінія, то тонший слух. Такий самий тест роблять і вам у сурдолога.
- Ультразвук
- Звуки настільки високі, що ваше вухо їх уже не реєструє: вище приблизно 20 000 Гц. Для вас це повна тиша, а собака, кіт чи кажан чують їх чудово. Саме там живе «беззвучний» свисток для собак.
- Інфразвук
- Звуки настільки низькі, що ваше вухо їх уже не реєструє: нижче приблизно 20 Гц. Замість того щоб чути їх, ви відчули б дрож у грудях — як коли поруч проїжджає важка вантажівка. А слони й голуби їх сприймають, навіть за кілометри.
- Герци (Гц)
- Герци рахують, скільки разів на секунду коливається звук. Мало коливань = низький звук (гуркіт грому, близько 30 Гц). Багато коливань = високий (писк мікрохвильовки, близько 3 000 Гц). А «1 кГц» — це просто короткий запис 1 000 Гц. Ви чуєте приблизно від 20 Гц до 20 000 Гц.
- Поріг чутності
- Найтихіша гучність, за якої звук перестає бути тишею: та сама точка, де тварина починає його чути. Що нижча ця точка, то тонший слух.
- Рух частинок
- Ваша барабанна перетинка ловить тиск звуку, як вітрило ловить вітер. Багато риб і безхребетних роблять інакше: вони відчувають крихітний рух води чи повітря туди-сюди, коли проходить хвиля. Це радше відчувати звук, ніж чути його.
- Еквалізація
- Окремо підіймати або прибирати низькі, середні та високі частоти. Саме це роблять регулятори низьких і високих на музичному центрі — і саме це Animal Ears робить із вашим звуком, щоб він звучав так, як його чує кожен вид.